21.11.2022

Młody TR

TR Warszawa rozpoczął nabór do kolejnego projektu angażującego młodzież we współtworzenie sceny na Marszałkowskiej. Od dzisiaj można zgłaszać się do Pracowni Młody TR, która jest warsztatem-laboratorium do nowego spektaklu reżyserowanego przez Michała Buszewicza. Premiera zaplanowana jest na czerwiec 2023 roku.

TR Варшава розпочав набір до чергового проєкту із залучення молоді до театральної
діяльності. Від сьогодні можна подавати заявки на участь у Майстерні Молодий TR –
лабораторній групі, яка разом з режисером Міхалом Бушевічем працюватиме над новим
спектаклем, присвяченим варшавській молоді. Прем’єра запланована на червень 2023 року.

Po sukcesie “Autokorekty”, spektaklu, który powstał jako finał projektu TiSz (Teatr i Szkoła), we współpracy zespołu edukacji TR Warszawa i LO im. Lisa Kuli, TR Warszawa rozpoczyna pracę nad kolejnym projektem teatralnym, włączającym młodych ludzi w proces twórczy. Tym razem punktem wyjścia do pracy nad spektaklem jest strategia, przygotowana przez Miasto Stołeczne Warszawa, wyznaczająca kierunki w myśleniu o młodych mieszkańcach stolicy i ich roli w rozwoju miasta. Dokument pt. “Młoda Warszawa. Polityka młodzieżowa Miasta Stołecznego Warszawy”, wskazuje kierunek, w jakim stolica, jako miasto, będzie podążać, by młodzi ludzie czuli się tu dobrze i na równi z innymi mieszkańcami. Wartości, zasady oraz rozwiązania, zaproponowane przez Miasto, będą punktem wyjścia do procesu twórczego na deskach TR Warszawa. Opiekę reżyserską nad nim sprawować będzie Michał Buszewicz, a w tworzenie spektaklu zaangażowany jest Michał Domański z zespołu Edukacji TR Warszawa. On również sprawować będzie opiekę nad działaniami pedagogiczno-teatralnymi wokół spektaklu.

TR Warszawa od lat kieruje się ideą wprowadzania widzów i odbiorców kultury w świat teatru poprzez praktykę. Dlatego także i w tym roku młodzież spotka się z reżyserem oraz pedagogiem teatru, aby wziąć udział w najbardziej wymagającym i skomplikowanym procesie twórczym w teatrze – stworzeniu spektaklu.

Idea projektu TiSZ, czyli Teatr i Szkoła, wywodzi się z berlińskiego programu Tusch – Theater und Schule. W ramach projektów TiSZ TR teatr TR Warszawa nawiązuje stałą współpracę z wybraną szkołą ponadpodstawową. Młodzież ogląda spektakle z repertuaru teatru, a także uczestniczy w cyklicznych warsztatach, spotkaniach i dyskusjach prowadzonych przez pedagogów i pedagożki teatru.

TISZ TR – TEATR I SZKOŁA w latach 2019-2021

MŁODY TR

“Autokorekta” w reż. Jakuba Skrzywanka była pierwszą premierą rozpoczętego w 2021 roku cyklu Młody TR. Prezentujemy w nim prace, współtworzone przez młodzież oraz profesjonalnych artystów i artystki teatru. “Autokorekta” to próba przyjrzenia się, jaką korektę do swojego życia chciałaby wprowadzić młodzież, która w ostatnich latach doświadczyła zachwiania poczucia bezpieczeństwa, związanego z kryzysem klimatycznym, strajkami, jak również zdalną edukacją i zamknięciem w domach podczas kolejnych fal pandemii. Twórcy i twórczynie projektu przyglądali się pierwszym tygodniom „powrotu do normalności”, po okresie niemal rocznego lockdownu związanego z przymusowym zamknięciem w domach i zdalnej edukacji. Więcej o spektaklu można dowiedzieć się TUTAJ. 

Premiera kolejnego spektaklu realizowanego w ramach tego cyklu zaplanowana jest na 23 czerwca 2023 roku w TR Warszawa / Marszałkowska 8.

Michał Buszewicz o spektaklu przygotowywanym w TR Warszawa:

Dokument przygotowany przez warszawskich urzędników został napisany, żeby wziąć pod uwagę młodzież jako istotną część składową miasta. Gospodarowanie młodą energią może się odbywać zarówno poprzez organizowanie życia młodych ludzi, jak i dawanie przestrzeni – czyli takie myślenie o potencjale miejskim, które otwiera na rzeczywiste potrzeby młodych ludzi i daje pole do ich realizacji. Nie myślę, żeby któreś z tych podejść było ważniejsze, oba będą dla nas cenne przy realizacji projektu.

Słusznie zauważa się, że młodzi ludzie są nie tylko odbiorcami, ale i twórcami informacji. Twórczość jest wpisana w życie nastolatków – wytwarzanie zarówno informacji, jak i nadawanie im jakości, to codzienność.

Kluczowy wydaje mi się poniższy fragment dokumentu: „Można odnieść wrażenie, że w życie dzisiejszych nastolatków i nastolatek wpisane są ryzyka i niepewności, często będące wynikiem działań lub braku działań ze strony dorosłych. Ulrich Beck, znany jako twórca koncepcji społeczeństwa ryzyka, definiując ryzyko, zwraca uwagę, że jest ono konsekwencją postępu naukowo-technologicznego, przemian społecznych, gospodarczych czy modernizacji. Młodzi ludzie dorastają w świecie, który nieustannie się zmienia, próbują radzić sobie z pojawiającymi się wyzwaniami, a jednocześnie przejmują się tym, jak za kilka(naście) lat będzie wyglądać nie tylko świat (ujęcie globalne), ale i miejsce, w którym mieszkają (ujęcie lokalne).

W tym miejscu ważne jest dla mnie zwrócenie uwagi na moment powstania dokumentu. Styczeń 2022 pozwalał rozmawiać o niepewności teoretycznie. Luty przyniósł zupełnie inny rodzaj niepewności, a i zmieniła się definicja „warszawiaka”, który dużo częściej posługuje się teraz innym językiem. Trzeba zagospodarować przestrzeń Warszawy jako nową przestrzeń – „common ground”. Plan przyjmowany na 2030 rok w styczniu 2022 może okazać się zbyt jednowymiarowy.

Dokument zwraca uwagę przede wszystkim na metody. Daje porozumieniu z młodzieżą bardziej ludzką twarz. Pozwala na samodzielne zaprojektowanie sobie przyszłości.

Tu przechodzę do koncepcji zdarzenia teatralnego przygotowywanego w TR Warszawa. Chciałbym spotkać ze sobą grupę różnorodną, wybraną spośród długo mieszkających w Warszawie młodych ludzi, jak i młodych, którzy przyjechali tu z powodu wojny. Być może nie mogą planować swojego pobytu do 2030 roku, ale muszą zaplanować swoją teraźniejszość. Jednocześnie ich obecność zmienia stałych i długoterminowych warszawiaków. Zawiązują się przyjaźnie, powstają konflikty. Miasto znajduje na to wszystko miejsca. Jak młodzi mogliby zagospodarować przestrzeń Warszawy?

Nasza praca będzie miała formę poszukiwania utopii. Być może stworzymy legendę o idealnym mieście, w którym wszystkie potrzeby byłyby spełnione. W którym słyszalny będzie każdy głos. Dokument urzędowy ma formę pragmatyczną. Pisze o tym, co możliwe do zrealizowania. Myślę, że najlepszą odpowiedzią na niego jest stworzenie zdarzenia o charakterze utopijnym. Może to niemożliwe, ale będziemy próbować.

Całe zdarzenie performatywne oparte jest o starą warszawską legendę. Jeśli czegoś bardzo pragniesz, to może się zdarzyć, że w momencie, w którym najbardziej tego potrzebujesz, przyjedzie po ciebie i twoich przyjaciół tramwaj i zabierze cię tam, gdzie chcesz.

Michał Buszewicz (ur. 1986) – dramatopisarz, dramaturg, reżyser. Absolwent specjalizacji dramatologicznej Wiedzy o Teatrze UJ i dramaturgicznej na Wydziale Reżyserii Dramatu krakowskiej PWST. Jest autorem m. in. tekstów: Zbrodnia, Misja, Aktorzy żydowscy, Ośrodek wypoczynkowy, Kilka obcych słów po polsku, Kowboje, Powrót Tamary. Był półfinalistą i finalistą Gdyńskiej Nagrody Dramaturgicznej oraz finalistą pierwszej edycji Aurory – Nagrody Dramaturgicznej Miasta Bydgoszczy. Jest także laureatem Nagrody Dla Młodego Twórcy na Festiwalu Nowego Teatru i Medalu Stanisława Bieniasza festiwalu Rzeczywistość Przedstawiona. Chętnie podejmuje prace kolektywne prowadzące tworzenia scenariusza spektaklu z wykorzystaniem aktorskich improwizacji. Efektem takiej formuły pracy były m.in. Erazm w ramach projektu European Ensemble oraz Slow motion w Litewskim Teatrze Narodowym, oba w reżyserii Anny Smolar. Jako dramaturg współpracował także z Eweliną Marciniak, Anną Augustynowicz, Janem Klatą, Cezarym Tomaszewskim. Reżyseruje własne autorskie projekty teatralne – zrealizował m.in. spektakle Kwestia techniki, Kibice, Autobiografia na wszelki wypadek, Orfi, Edukacja seksualna według własnych scenariuszy, oraz adaptację Akademii Pana Kleksa na podstawie powieści Jana Brzechwy i Srebrny glob na motywach powieści Jerzego Żuławskiego. W latach 2015-2016 pełnił funkcję kierownika dramaturgów Narodowego Starego Teatru w Krakowie. Prowadził warsztaty dramaturgiczne w ramach studiów Performatyki UJ, w ramach Laboratorium Nowych Praktyk Teatralnych SWPS, Wiedzy o Teatrze poznańskiego UAM, krakowskiej ASP, pełnił funkcję mentora w projekcie Sceny Nowej Dramaturgii w Rzeszowie, a także wielokrotnie współpracował z organizatorami warsztatów teatralnych i dramaturgicznych dla młodzieży i dorosłych. Jest członkiem kolektywu artystycznego
Instytut Sztuk Performatywnych w Warszawie.

TR Варшава розпочав набір до чергового проєкту із залучення молоді до театральної
діяльності. Від сьогодні можна подавати заявки на участь у Майстерні Молодий TR –
лабораторній групі, яка разом з режисером Міхалом Бушевічем працюватиме над новим
спектаклем, присвяченим варшавській молоді. Прем’єра запланована на червень 2023 року.
Після успіху спектаклю „Автовиправлення”, створеного як фінал проєкту TiSz (Театр і школа),
у співпраці з освітнім колективом TR Варшава та загальноосвітнім ліцеєм ім. Ліса Кули, TR
Варшава розпочинає роботу над черговим театральним проєктом, що передбачає залучення
молоді до творчого процесу. Цього разу відправною точкою для роботи над спектаклем стала
підготовлена столичним містом Варшава стратегія, яка визначає напрямки у роздумах про
молодих мешканців столиці та їхню роль у розвитку міста. Документ під назвою. „Молода
Варшава. Молодіжна політика столичного міста Варшави”, вказує напрямок, в якому Варшава,
як місто, буде рухатися для того, щоб молоді варшав’яни почували себе тут добре і на рівних з
іншими мешканцями. Цінності, принципи та рішення, запропоновані містом, стануть
відправною точкою для творчого процесу під час діяльності TR Варшава. Режисером
спектаклю буде Міхал Бушевіч, а у створенні спектаклю братиме участь Міхал Доманський з
освітнього колективу TR Варшава. Він також буде займатися педагогічною та театральною
діяльністю навколо спектаклю.

TR Варшава впродовж багатьох років дотримується ідеї знайомства глядачів та споживачів
культури зі світом театру через практику. Тому і цього року молодь зустрінеться з режисером
та театральним педагогом, щоб взяти участь у найвідповідальнішому та найскладнішому
творчому процесі в театрі – створенні спектаклю.

TISZ TR – ТЕАТР І ШКОЛА у 2019-2021 роках

Проєкт TiSZ TR, в якому брала участь молодь 13-го загальноосвітнього ліцею з двомовними
відділеннями ім. полковника Леопольда Ліс-Кули, був запланований на три роки і тривав з
2019 по 2021 рік. Основна ідея проєкту „TiSZ TR – Театр і школа” полягає в тому, щоб
познайомити молоду аудиторію зі світом театру через практику. Учні XIII ліцею мали
можливість взяти участь у зустрічах з театральними педагогами, ознайомитися з виставами з
репертуару TR Варшава, обговорити свої почуття та актуальні події зі світу мистецтва.

Протягом трирічного проєкту молодь взяла участь у низці майстер-класів, підготовлених
театральними педагогом та педагогиньою, Томашем Дащуком та Агатою Славінською-
Пєтшик, переглянули спектаклі TR Варшава, зокрема, такі, як: „Евеліна плаче”, „Фантазія”
або „Між нами все добре”, а також створили з Анною Карасінською перформанс
„ТОПЛЕННЯ” та виставку відео-арт „ДЕ ВИ Є” спільно з Войтеком Зємільським. В
останній рік проєкту молодь взяла участь у найбільш захоплюючому проєкті – створенні
театральні спектаклю з нуля. Так виникло „Автовиправлення” режисера Якуба
Скшиванека.

Проєкт „TISZ TR – Театр і школа” співфінансується столичним містом Варшавою та
отримує дофінансування від Міністерства культури, національної спадщини та спорту з
фонду сприяння культурі.

МОЛОДИЙ TR

„Автовиправлення” режисера Якуба Скшиванка стала першою прем’єрою циклу „Молодий
TR”, розпочатого у 2021 році. У ньому представлені роботи, створені у співавторстві з
молоддю та професійними артистами та артистками театру. „Автовиправлення” – це спроба
поглянути на те, яку корекцію хотіла б внести у своє життя молодь, яка в останні роки зазнала
хиткого відчуття безпеки, пов’язаного з кліматичною кризою, страйками, а також дистанційною
освітою та перебуванням вдома під час чергових хвиль пандемій. Творці та творчині проєкту
спостерігали за першими тижнями „повернення до нормального життя” після майже річного
локдауну, пов’язаного з вимушеним перебуванням вдома та дистанційною освітою. Детальніше
про спектакль можна дізнатися ТУТ.

Прем’єра наступного спектаклю, реалізованого в межах цього циклу, запланована на 23 червня
2023 року в TR Warszawa / Маршалковська 8.

Документ, підготовлений варшавськими чиновниками, був написаний з урахуванням молоді як
важливої складової міста. Управління молодою енергією може здійснюватися як шляхом
організації життя молодих людей, так і шляхом надання простору – тобто через осмислення
міського потенціалу таким чином, щоб він був відкритий для реальних потреб молодих людей і
давав простір для їхньої реалізації. Я не вважаю, що якийсь із підходів є важливішим, обидва
будуть цінними для нас у реалізації проєкту.
Слушно зазначається, що молодь є не лише одержувачами, а й творцями інформації.
Творчість є невід’ємною частиною життя підлітків – продукування інформації та надання їй
якості є щоденним явищем.

Наступний уривок з документа видається мені ключовим: „Виникає враження, що ризики та
невизначеність стали складовою життя сучасних підлітків, часто внаслідок дій чи
бездіяльності дорослих. Ульріх Бек, відомий як засновник концепції суспільства ризику,
визначаючи ризик, вказує, що він є наслідком науково-технічного прогресу, соціальних змін,
економічних змін або модернізації. Молоді люди зростають у світі, який постійно змінюється,
намагаються впоратися з новими викликами, що виникають, і водночас турбуються про те, як
виглядатиме світ через кількадесят років (глобальний підхід), а також місце, де вони живуть
(локальний підхід)”.

На цьому етапі мені важливо звернути увагу на момент створення документу. Січень 2022
року дозволив говорити про невизначеність в теорії. Лютий приніс зовсім іншу невизначеність,
а також змінилося визначення „варшав’янина”, який тепер набагато частіше вживає іншу
мову. Простір Варшави потрібно освоювати як новий простір – „common ground”. План,
прийнятий на 2030 рік у січні 2022 року, може бути занадто одновимірним.

Документ звертає увагу, перш за все, на методи. Надає спілкуванню з молоддю більш людське
обличчя. Дозволяє самостійно проєктувати власне майбутнє.

Тут я переходжу до концепції театралізованого заходу, підготовка якого ведеться у TR
Варшава. Я хотів би зібрати різноманітну групу, сформовану з молодих людей, які вже давно
живуть у Варшаві, а також молодих людей, які приїхали сюди через війну. Можливо, вони не
можуть планувати своє перебування до 2030 року, але вони повинні планувати своє сьогодення.
Водночас їхня присутність змінює корінних і довголітніх варшав’ян. Формуються дружні
стосунки, виникають конфлікти. Місто знаходить для всього цього місце. Як молодь могла б
опанувати простір Варшави?

Наша робота буде мати форму пошуку утопії. Можливо, ми створимо легенду про ідеальне
місто, де будуть задоволені всі потреби. В якому був би почутий кожен голос. Офіційний
документ має прагматичну форму. Пише про те, що можливо реалізувати. Я думаю, що
найкраща відповідь на це – створити утопічну подію. Можливо, це неможливо, але ми будемо
намагатися.

Уся перформативна подія заснована на старовинній варшавській легенді. Якщо ти чогось
дуже хочеш, то може статися так, що саме в той момент, коли ти цього найбільше
потребуєш, за тобою і твоїми друзями приїде трамвай і відвезе тебе туди, куди ти хочеш
потрапити.